Опис досвіду

Козлова Л.В., учитель вищої категорії
Херсонської гімназії № 1
Херсонської міської ради

Опис досвіду роботи
Використання  інформаційно–комунікаційних технологій - активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови і літератури

Зважаючи на швидкоплинність життя,
ми не можемо дозволити собі
витратити час на завдання,
які не ведуть до нових результатів.
Л.Ландау
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій є одним із факторів, що визначає розквіт світової спільноти ХХІ століття. Суспільство постійно рухається до побудови інформаційного соціуму, де головну роль  посідатиме інформатизація та наукові знання. У зв’язку з таким активним розвитком інформаційних технологій та їх впровадженням у різні сфери життя все більшої актуальності набуває формування інформаційної культури сучасних школярів. Згідно із законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», новим Державним стандартом базової і повної середньої освіти, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загаль­ної середньої освіти необхідно здійс­нити кардинальний перехід від тра­диційного інформаційно-поясню­вального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямова­ного не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяль­ності, створення умов для форму­вання освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та саморе­алізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі. 
Актуальною є проблема формування навичок, необхідних для успішного життя, серед яких - уміння здійснювати ефективну комунікацію та співпрацювати з іншими суб’єктами навчального процесу задля досягнення конкретної мети. В умовах сучасної школи, коли центром освітньої діяльності є учень, а головним завданням кожного вчителя – формування всебічно розвиненої  особистості, усе актуальнішим стає застосування сучасних технологій навчання, що враховують індивідуальність кожного школяра.
Методичні можливості сучасних педагогічних технологій дають можливість учителю вибирати, використовуючи їх багатогранність та різноманітність. Водночас збільшуються вимоги до вчителя, який повинен стати порадником для учня  і зобов'язаний перебувати в постійному творчому пошуці, володіти основами психології, уміти використовувати на  уроках сучасні технічні засоби навчання.
Розвиваючи особистість у процесі навчання, потрібно поєднувати різні типи навчання: індивідуальний та колективний, діалоговий та контекстний, створювати всі умови для творчої діяльності та застосовувати активні й інтерактивні методи навчання, використовувати інформаційно-комунікаціні технології, які роблять урок цікавим і сучасним. У зв’язку із цим  мета не лише передати учням окреслену програмами та підручниками систему знань, а й підготувати дітей до життя  в соціумі.
Сучасна людина повинна мати критичне мислення, знаходити шляхи розв’язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною приймати рішення, активно використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології.
Отже, своїм найголовнішим завданням  вбачаю створення умов для розвитку комплексу рис характеру, які забезпечать інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність випускника, здатного орієнтуватися в суспільстві, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства.
З метою реалізації вищезазначених завдань та принципів у основі  діяльності  використовую інформаційно-комунікаційні технології.
Сьогодні  в  умовах  демократизації  та  європейської  інтеграції національної освіти вчителі  шукають   найефективніші методи і засоби навчання. Запровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікативних технологій є вимогою часу.
У  Національній  доктрині  розвитку освіти пріоритетними  напрямами  окреслено:
ü постійне  підвищення  якості  освіти,  оновлення  її  змісту  та  форм  організації  навчально-виховного   процесу;
ü запровадження  освітніх  інновацій,  інформаційних  технологій.
У  Концепції  мовної  освіти 12-річної  школи  зазначено, що інформаційні освітні технології відкривають небачені раніше перспективи  індивідуалізації навчання і підвищення його ефективності, загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти. Це вимагає особливої уваги до навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитися, критично мислити. Саме завдяки цьому учень  може організовувати власну пізнавальну діяльність на оптимальному рівні та набувати  неоціненного досвіду орієнтуватися в  інформаційному просторі, що забезпечить необхідну підготовку для життєдіяльності в суспільстві. Саме тому працюю над проблемою: «Використання  інформаційно-комунікативних технологій - активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури».
Жуль Верн  писав: «Настане день, коли наука випередить фантазію». Цей час настав. Дітям сьогодні не обов’язково сидіти в школі, щоб отримати інформацію,  вони можуть її знайти самостійно в мережі Інтернет. Успішна діяльність  учнів залежить від роботи вчителя, від того, наскільки він здатний зрозуміти їх потреби для успішної адаптації в подальшому. Беззаперечно, застосування комп’ютерних технологій безпосередньо  відповідає потребам модернізації освіти. Поняття інформаційно-комунікаційних технологій  охоплює не лише комп’ютерні програми, а й усі сучасні засоби комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо. 
Як  використовувати  інформаційно-комунікаційні технології на уроках української мови та літератури? Це питання хвилює сьогодні вчителя- словесника. Він, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. 
Не дивно, що деякі словесники остерігаються, щоб комп’ютер не витіснив роботу  вчителя з уроку літератури;  щоб яскравість медіатехнологій не замінила роботу зі словом; щоб велика кількість наочності не ускладнила завдання вивчення літератури; щоб глибокий аналіз тексту подекуди не  замінився невиправданими інтерактивними методиками.
Англійський футуролог Джеймс Мартін так характеризує два типи людей:
ü «люди книжки»: отримують інформацію через читання, тому їхня головна риса – достатній обсяг уваги та схильність до аналізу;
ü «люди екрана»: цих людей вирізняє швидкість відповіді й прагнення «нового кліка»; у процесі спілкування така людина не має терпіння дослухати до кінця, постійно хоче змінити тему розмови і рухатись далі.
Сучасні вчителі  навчають дітей, які є «людьми екрана», тому інформаційно-комунікаційні  технології  актуальні й доречні  для широкого використання в навчально-виховному  процесі.
У науковій літературі поняття ІКТ-компетентності  має  різноманітне трактування. Так, П.В.Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає  мотивацію до засвоєння відповідних знань,  здібність до вирішення завдань навчальній та професійній  діяльності за допомогою комп’ютерної техніки і володіння прийомами комп’ютерного мислення [13].
А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду є визначальною щодо відношення до виконання професійних функцій.
О.М.Шилова та М.Б.Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні завдання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Компетентність педагогів в області  інформаційно-комунікаційних технологій розглядається також Л.М. Горбуновою і  А.М. Семибратовим як готовність і здатність педагога самостійно і відповідально використовувати їх у своїй професійній діяльності. Українськими вченими також було розкрито зміст ключових компетентностей під час застосування інформаційних і комунікаційних технологій  (О.В. Овчарук, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе та ін.). Вони передбачають здатність людини орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Опрацювавши досвід сучасних  науковців, з метою пошуку змін у навчанні,  які б  дали  якісний  результат  досягнень  учнів, почала  використовувати  інформаційно-комунікативні технології   на  уроках  та у позауроучній  роботі  з  учнями (Додаток 1). Вважаю, що ІКТ як багатофункціональний  засіб може  забезпечити  формування і прояв  ключових компетентностей  учня,  насамперед, пізнавальної.
Основною формою організації навчального процесу в навчальних закладах усіх типів був і залишається урок, який  охоплює  певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися. У своїй роботі використовую інформаційно-комунікаційні технології.
Проблема, над якою працюю - «Використання інформаційно-комунікаційних  технологій  -  активізація пізнавальної діяльності  учнів на уроках української мови та літератури», - цікава та багатогранна.  Під час роботи ставлю такі завдання:
ü   розвивати творчі здібності учнів;
ü   формувати в учнів критичне мислення;
ü  створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;
ü  розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;
ü   виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків, уроків на текстовій основі;
ü  сприяти підвищенню активі­зації та актуалізації навчальної діяльності школярів;
ü  використовувати інтерактивні методи навчання;
ü  виявляти та максимально розвивати індивідуально значу­щі позитивні нахили кожного школяра;
ü реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;
ü застосовувати завдання і вправи, які б впливами на формування мовленнєво-комунікативних вмінь;
ü орієнтувати учнів на складання зв'язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.
Уроки  будую за особливою  структурою (Додаток  2).
Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної педагогічної діяльності. Але більша частина моєї системи роботи грунтується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких – зробити процес навчання творчим, особистісно зорієнтованим.
Працюючи над проблемою,  дійшла   висновку, що  там, де використовувалися  інформаційно-комунікаційні  технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: 
ü  краще сприймався матеріал учнями;
ü  зростала  зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим  більше зацікавити);
ü відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій);
ü  скорочувалися види роботи, що стомлювали учня;
ü використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей;
ü  уможливлювалося динамічне та мобільне подання матеріалу;
ü забезпечувалися умови для формування самооцінки учня  та його для самостійної роботи  (Додаток 3)
У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, щоб бути  у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".
Інформаційно-комунікаційні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного, інтерактивного  навчання)  надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві. 
Під час навчально-виховної  роботи  використовую різні засоби ІКТ: електронні підручники, словники, зображення, анімації, тренажери, комп’ютерні  програми, авторські статистичні таблиці, динамічні таблиці, літературні портрети, що сприяють  розвитку пізнавальної  активності  і  засвоєнню навчальної   інформації  кожним  школярем (Додаток 4, 5).  Вибір залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.
У  роботі надаю перевагу  урокам  із використанням  мультимедійного  супроводу (анімація, графічне зображення, музика, анімаційна графіка). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Ще  Я.А.Коменський у праці "Велика дидактика" писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання  чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..."[ 7 ] Мультимедійний урок  дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроках (Додаток 6), сприяє кращому засвоєнню навчальної інформації на уроках. Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє  не лише  навчити  учнів опрацьовувати  матеріали, а й уміти їх представляти, бо  сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати власну думку та арrументувати свої дії. Процес навчання  стає процесом дослідження. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності. Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації. Розроблено навчально-методичне забезпечення викладання предмета на основі використання мультимедійних технологій  (Додаток 7). Зокрема,  створено серію презентацій з тем: «Шевченко - художник» (9 клас),  «Леся Українка–дочка Прометея»       (10 клас), «Панас  Мирний. Життєвий і творчий шлях» (10 клас), «О.П.Довженко. Огляд життя і творчості письменника. Режисерська майстерність» (11 клас), «Андрій Малишко. Огляд життя і творчості. Пісенна творчість письменника» (11 клас), «Василь Стус. Життєвий і творчий шлях» (11 клас). Основна мета такого виду роботи – досягнення потрібного ефекту при демонстрації теоретичного матеріалу з використанням ілюстрацій, схем, таблиць, аудіо- та відеозаписів;  дає змогу максимально наочно сприймати матеріал, скорочує час, впливає емоційно, зацікавлює, пробуджує творчу уяву, створює «ситуації успіху», посилює мотивацію до навчання. Відповідно до типу навчальної інформації на уроках використовую такі типи презентацій, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу: діагностичну, інформаційну, практичну, рефлексивну, аналітичну, творчу.
Систематичне  використання презентацій  на своїх уроках  має  подвійну  перевагу. Під  час  створення  та перегляду  комп'ютерної  презентації  на  уроці  учні  отримують як  корисні  знання,  так і вчаться  раціонально узагальнювати інформацію, широко використовувати засоби мультимедіа, правильно оформлювати  слайди. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді. Це сприяє розвитку самостійної дослідницько-пошукової роботи учнів,  учить їх працювати  у групі й нести відповідальність за виконану роботу.  При цьому має місце методичний прийом «Роби, як я». Використання різновидових  презентацій (презентації для лекційного викладу матеріалу; презентації для узагальнюючих уроків; презентації для уроків тематичного оцінювання знань) у навчальній діяльності є одним з ефективних засобів  підвищення  пізнавальної  активності та розвитку творчих здібностей.
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.
Значну роль для розвитку учнів відіграє наочний матеріал. Крім мультимедійних презентацій, учні створюють і захищають створені публікації, міні-підручники, експрес-зошити. Наприклад, під час вивчення в 10 класі  «Уживання  знака м’якшення та апострофа в іншомовних словах»  учні підготували постер. Пропонується завдання: розкрити дужки, пояснити написання слів, розкрити їх зміст, обґрунтувати форму презентації. Такий вид роботи розвиває не тільки зорову пам'ять, а й формує  свідоме ставлення до  вивчення української мови.
Під час вивчення програмових творів застосовую  перегляди фільмів (художніх, документальних) або їх фрагментів. Наприклад, «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Учням пропоную завдання: скласти порівняльну характеристику героїв, виписати цитати для характеристики героїв. Використовую записи телепередач «Гра долі» під час вивчення життєвого і творчого шляху письменників з шкільного курсу української літератури, наприклад, про Тараса Шевченка, Лесю Українку,  Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Олександра Довженка, Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Василя Симоненка, Василя Стуса та  інших. Учням пропоную створити творчий портрет митця.
Слід зазначити, що формування  інформаційних та комунікаційних компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках. Вважаю,  що всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить уміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.
Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це - безперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних завдань. Створюю сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей учнів, використовую для цього дидактичний та методичний матеріали.
Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним,  тому роботу з учнями організовую  від простого до складного.
Вагомим також є і використання  методу проектів, бо під час проектної діяльності учні  вчаться планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи її розв'язання, систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати мовленнєві вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією. Кожен учасник проекту, вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє при цьому самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Робота  організовується в індивідуальній та групових формах і складається з трьох етапів: відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології; створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіа-презентацій; підготовка та представлення розгорнутої мультимедіа-презентації з проблеми із залученням  додаткової, знайденої учнями, інформації й викладеної  з урахуванням власної точки зору.
Наприклад, учні 10 класу на уроці створили колективний проект «Одного роду, та не одного класу (за романом Ю.Яновського «Вершники»)». Під час роботи над проектом використала  методику «Акваріум». Кожна творча група делегувала своїх лідерів для презентації та обговорення варіантів проекту. По закінченні обговорення з урахуванням зауважень та коментарів сформовано проект, який відповідав вимогам кожної творчої групи.
У роботі на уроках  української мови застосовую  тестові комп’ютерні програми  «Рідна мова. 5-9  класи»,  які можна  використовувати під час проведення контролю знань учнів. Це різнорівневі  комплексні завдання, що поєднують у собі репродуктивні і творчі елементи.
З метою якісної підготовки до ЗНО у старших класах використовую комп'ютерні програми із серії «Готуємось до зовнішнього оцінювання.
«Українська мова та література» В. Гуцулюка, 2011 р., здійснюю  поточне і підсумкове тестування з кожної теми, використовуючи  електронні тести з різними видами завдань, Яндекс ЗНО.
Сьогодні у навчанні особливе значення  надається самостійній  діяльності  дитини,  її  пошуку,  усвідомленню  і застосуванню  нею  нових  знань.  Учитель  у  такому  разі  є  організатором  процесу навчання,  керівником, консультантом, фасилітатором  діяльності  учнів.
Хмарні технології є одним із засобів активізації пізнавальної, пошукової, самостійної,  дослідницької, творчої діяльності учнів. Завдяки цим технологіям перед нами постає ціла низка нових можливостей. По-перше, це спільна робота учнів  із документами. Так, при вивченні творчості Івана Карпенка-Карого групі учнів було дане завдання: створити  презентацію  «Іван Карпенко – Карий – корифей українського театру». Учні під час роботи систематизували матеріал, поповнили спільну он-лайн-папку,  матеріалами  якої можуть користуватися й інші школярі. Кожен учень може залишити для загального користування посилання на певні джерела.
Ефективним є і дистанційне навчання, якщо учень не засвоїв матеріал, можна надіслати конспект з різними позначками,  додатковий матеріал, схеми, вправи. Можна викладати  матеріал спеціально у створеній для цього групі в соціальній мережі, надати  інформацію, питання для обговорення, завдання й терміни виконання. Якщо в учнів виникли проблеми під час виконання домашнього завдання, вони можуть об'єднатися в пари й виконати завдання за допомогою спілкування в соціальній мережі.      
Якщо планується навчальна екскурсія,то інформацію про неї можу додати до спільного календаря класу. Надсилаю учням матеріали для ознайомлення, нагадування про місце та час проведення екскурсії.
Дистанційне виконання тестів сприяє розвитку самоконтролю, самореалізації. Учень надсилає виконану роботу  вчителю, який перевіряє і надає рекомендації, школяр може самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого удосконалюються навички самоконтролю.
Вважаю, що для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позакласна робота. Крім уже традиційних для кожного навчального закладу предметних та методичних тижнів (декад), конкурсів, вікторин та випуску літературної стін­нівки, проводжу консультації, індивідуальні заняття з обдарованими дітьми.
На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. З цією метою проводжу: «Лінгвістичний турнір», мовознавчу гру «Від слова до  слова», «Літературні вечорниці»,  захист проектів «Ми чуємо, тебе Кобзарю,  крізь століття», засідання клубу юних поетів «Проба пера», круглий стіл «Юний лінгвіст», літературні турніри «Ігри патріотів», вікторини «Слово – життєдайне джерело» та ін. Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей, продовження дотримання традицій нашого народу.
Саме  робота на уроках української мови та літератури, позакласна, гурткова робота допомагає педагогові  розкрити здібності учнів.
Уся вищезазначена робота дає певні результати: зростає інтерес учнів до навчання, збільшується читацький інтерес, урізноманітнюється творчий рівень учнівських робіт, що відбивається у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.
За результатами, показник якості знань учнів зріс.
Крім того, у системі збільшується кількість учнів, які беруть участь у різноманітних творчих конкурсах, олімпіадах тощо.
Сьогодні випускники навчаються  в педагогічних  вишах на філологічних  факультетах, працюють учителями, журналістами.
За допомогою інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється ширше опанування законів рідної мови, глибше (детальніше) вивчення творів класиків української літератури, творчий розвиток дитини, що є значимим результатом  формування свідомого громадянина.
Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій для спілкування та співробітництва у навчанні словесності сприяє урізноманітненню навчального процесу, мотивації учнів до самоосвіти, підвищенню рівня саморефлексії, розвитку умінь налагоджувати стосунки й співпрацювати задля єдиної мети. Практика доводить, що при активному використанні інформаційно-комунікаційних технологій досягаються загальні цілі освіти, легше формуються  компетенції.

Список використаних джерел
  1. Аліфанова Ш, Волинець Т. Через  комунікацію  до  пізнання.- К.:, Плеяда, 2005.
  2. Державний  стандарт  базової і  повної  загальної  освіти.
  3. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україніна 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 року, № 537-v.
  4. ГолобородькоК.Ю., Ткаченко Н.П. Інтерактивне  навчання  на  уроках  української  мови  та  літератури. – Х.: Основа, 2007.-176с.
  5. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. –240 с.
  6. Концепція  загальної  середньої  освіти.
  7. Коменський Я.А. Вибрані педагогічні твори. - У 2-х т. Т.1. -М.: Педагогіка, 1982.
  8. Морзе Н.В. Основи  інформаційно  – комунікаційних технологій.- К.: Видавнича група, 2008.-352с.
  9. Ожогін В.Я. Технічні засоби  в навчальному процесі. Інформаційні  властивості і ергономічні особливості застосування.- К.: Вища школа, 2008.
  10. 10.  Пентелюк М.І. Сучасний  урок  української  мови.- Харків, Основа, 2007.
  11. 11. Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки»від 7 грудня 2005 року, №1153
  12. Шелехова Т.Г.Програма для загальноосвітніх навчальних  закладів: Українська мова. 5-12 кл.- К.:Ірпінь, Перун, 2005.
  13. Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. – 2011. – №2. – С. 22-23.
  14. Сурменко С.Л. Информационно-компьютерная компетентность как компонент профессиональной подготовки будущего учителя інформатики // Весник.-2006.
  15. Умецька Н. Медіаосвіта – сучасна педагогічна технологія // Відкритий урок. – 2010. – № 2 . – С. 14-15. 

Додаток  1

                                                                                                        Додаток  2
Орієнтовна схема
проведення уроку з використанням ІКТ


Етапи уроку
Хід уроку
I
Організаційний момент



II
Актуалізація знань (лексико-орфографічна робота)
Фронтальне опитування (дошка, підручник, зошит)
Індивідуальне опитування (підручник, зошит, картка)

III
Перевірка домашнього завдання
Індивідуальне опитування


IV
Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Основні задачі уроку (учитель)


V
Сприймання й усвідомлення учням нового матеріалу (введення теоретичних знань, виконання розумових дій)
Створення наочних ілюстрацій, пояснення нового матеріалу
Розв’язання проблемних ситуацій (ПК)
Організація супровідного діалогу (учитель)
VII
Закріплення знань (тренувальні вправи на осмислення знань, формування умінь і навичок на основі знань)
Постановка завдань для повторення та узагальнення  знань (ПК)
Виконання завдань (ПК)





VII
Контроль засвоєння знань
Фронтальне опитування  (учитель)
Обговорення отриманих результатів (учитель, учень, ПК)

VIIІ
Постановка домашнього завдання
Повідомлення домашнього завдання та його роз’яснення  (учитель, підручник, ЕЗНП)


ІХ
Підсумок уроку
Оголошення кількісних результатів (учитель, ПК)
Якісний аналіз досягнення висунутих цілей (учитель, ПК)


Додаток  3

   Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6
Додаток 7
   Типи комп'ютерних презентацій на уроках української мови та літератури








Немає коментарів:

Дописати коментар